Лікування хронічних незагоєних ран

Рана вважається хронічною, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатні терміни, немає або практично немає ознак загоєння. Зазвичай такі ушкодження викликані не зовнішніми факторами, такими, як садна або опіки. Причини виникнення криються всередині організму. У тканинах порушуються обмінні процеси, що призводить до їх ушкодження. Ці порушення метаболізму можуть сповільнити або повністю загальмувати процес нормального загоєння рани.

Найбільш часто зустрічаються види ран, що не гояться, - це пролежні, трофічні виразки і діабетичні виразки стопи.

Що стосується хронічної рани, що раніше встановлено правильний діагноз, то вище шанси лікування. Тому важливо, щоб люди могли правильно інтерпретувати перші ознаки таких ушкоджень і тим самим отримали шанс вчасно звернутися за медичною допомогою.

Ранні ознаки хронічних ран

Пролежні

Профілактика передбачає щоденне пильне вивчення стану шкіри та негайну реакцію на її зміни. Небезпечні ознаки – зміна кольору шкіри, ущільнення, збільшення локальної температури, дискомфорт, пухирі.

Виразки гомілки

Виразки гомілки - це рани, що погано загоюються, найчастіше локалізуються в області кісточки, але, залежно від причини, вони можуть виникнути в будь-якій частині нижньої кінцівки. Слабкість кровообігу в ногах може призвести до венозного застою. Його результатом стає пошкодження тканин і подальше виразка. Трофічні виразки не утворюються відразу. Нижче перелік насторожуючих ознак: набряки, гіпер- або гіпопігментація шкіри, застійна екзема, суб'єктивне відчуття тиску в ногах (особливо до вечора).

Синдром діабетичної стопи

Синдром діабетичної стопи – це стан, що виникає внаслідок діабету – захворювання, яке роками підточує стан судинної та периферичної нервової системи. Сам термін «синдром діабетичної стопи» – це перелік клінічних симптомів. Головним приводом для занепокоєння є втрата больової чутливості та чутливості до тиску. Профілактика полягає у захисті ніг від травм, т.к. навіть дрібні пошкодження шкіри можуть призвести до виникнення ран, що не гояться. При діабеті показаний багатопрофільний підхід до догляду за стопою та нігтями.

До терапії хронічних незагойних ран необхідний комплексний підхід, що включає терапію основного захворювання, чи то діабет або варикозна хвороба.

Як лікувати проблемні рани?

Сучасні ранові пов'язки підтримують специфічні фізіологічні процеси кожної стадії загоєння. Пов'язки підтримують баланс вологості, перешкоджають інфікуванню рани та активно сприяють загоєнню.

Для лікування хронічних ран, що погано гояться, компанія ХАРТМАНН розробила серію пов'язок на основі авторської методики гідротерапії. Вона складається з двох пов'язок – HydroClean plus та HydroTac, які використовуються послідовно.

HydroClean plus може застосовуватися на всіх трьох етапах процесу загоєння, але найефективніша пов'язка на стадії очищення та грануляції. Завдяки унікальному механізму «промивання-абсорбція», некротизовані тканини та бактерії видаляються з рани та надійно утримуються в абсорбуючому шарі пов'язки. У товщі пов'язки бактерії гинуть від антисептика полігексаніду.

Пов'язка HydroTac використовується за HydroClean plus переважно на стадіях грануляції та епітелізації. Вона має не тільки поглинаючі, але і зволожуючі властивості. HydroTac підтримує оптимальну вологість ранового середовища, а його верхній шар надійно оберігає рану від вторинного інфікування.

Незалежно від першопричини, кожна рана проходить через триступеневий процес загоєння.

Фаза очищення

Початковий етап, під час якого рана намагається очиститись від забруднення. На цій стадії з рани часто виділяється ексудат, можуть виникнути ознаки запалення (почервоніння, набряк, біль, підвищення температури). Місцевий догляд за раною сприяє процесу очищення та прискорює його.

Фаза грануляції

Ранева порожнина заповнюється тканинами, виділення зменшуються. На цьому етапі необхідно продовжувати очищення рани, щоб захистити тканини, що утворюються.

Фаза епітелізації

Краї рани зближуються, поверхня покрита епітеліальними клітинами, і можна констатувати, що рана закрилася. На цій стадії виділення з рани мінімальні або повністю відсутні, а молоді, тендітні клітини епітелію потребують особливого захисту.